Історія школи
Нижньоворітська
ЗОШ І-ІІІ ступенів має свою цікаву і самобутню історію. Зокрема, загальну
середню освіту вона розпочала надавати з 1950 року, в 1953 році відбувся І ий випуск учнів
середньої школи. За часів
чехословацького режиму, з 1935 по 1939 рік, тут працювала єдина в районі
горожанська школа.
За чехословацького режиму (1919 – 1939 рр.) в
селі вже були
2 церковно – приходські чотирикласні
школи. Дальшу освіту
можна було здобувати
у восьмирічній народній школі.
Школи були розміщені
в 3-х старих
будинках. У 1937
році було відкрито
дві нові будови
народної школи, одна з них
називалась чеською, а
друга – руською. В чеській
школі навчались діти
євреїв, чехів та
заможних людей села,
в руській – діти бідніших
селян.
Читаючи „Концегодичное свидетельство”, дізнаємось,
що в народній
школі на першому
місці було вивчення
Закону Божого, а
потім читання, яке
називалось „Чтение с
обяснением”, а також
письмо – „Правопись и языковыя
обяснения”. Алгебра і
геометрія називались „Числение
с измерениями”, обов’язково
вивчалась історія „мадьяр”,
„Права й обязаности
граждан”, фізика, хімія,
гігієна, гімнастика. /
Закону Божому в
школі вчили греко-католицькі священики
3 – 4 рази на
тиждень. Добре треба
було знати як
молитви, так і
катехизм та історію
церкви. Починали і
закінчували навчання в школі
молитвою, школярі ставали
на коліна і
хором промовляли „Отче наш”
на старослов’янській мові. В
селі продовжувала працювати
Господарська школа, яка була
відкрита ще в 1905 році, тут готувались
відповідні спеціалісти, які
в наш час
називались би агрономами,
зоотехніками і т. п.
Із Господарської
школи приходили в
старші класи народної
школи „учетники”, тобто
вчені люди, „науковці”
у перекладі на
сучасну мову. „Учетники”
Господарської школи, що
мала рівень сучасного
технікуму, вчили дітей,
як грамотно і
правильно доглядати сад,
вести щеплення садово – городніх культур,
викладали основи тогочасної
агрономії та ветеринарії,
мали свої досліди
на полях, не
тільки викладали теорію,
а й на
практиці доводили переваги
наукового підходу до ведення сільського
господарства. Носили „учетники”
свою форму – зелений одяг (
сорочку, штани, піджак
установленого покрою і
зразку ).
Паралельно із
народною школою в селі чеським
урядом була відкрита
горожанська школа. Це
сталося 1935 року
за наказом закарпатського референта
з народної освіти.
В ній навчались
хлопці і дівчата
із сіл Нижньоверечанського і
Воловецького кущів. В
той час Нижні
Верецькі входили до
Свалявського району. Школа
була платною, річна
оплата становила 200
чеських крон. Набір
до горожанської школи
відбувався за співбесідою,
а набирали лише
тих дітей, котрі
вчилися в народних
школах на „добре”
та „відмінно”. Горожанську
школу очолював Дезидерій
Бадик, високоерудована людина,
вимогливий, принциповий і
справедливий педагог. Всього
у школі навчалося
55 учнів, які
в 1938 році
успішно закінчили її. При
горожанській школі з
1935 по 1938
рік була організована
так звана Промислова школа.
Організував її роботу
директор „Горожанки” Дезидерій
Бадик. Завідував її
роботою Юрій Корпош,
вів уроки математики,
фізики, природознавства. Промислова
школа ставила собі
за мету підготувати
випускників горожанської школи
до професійної роботи. Її
випускники отримували відповідний
документ для трудовлаштування в
торгівлі та промисловості. Загальна
промислова доповнююча школа
працювала в післяобідній
час, після 5 – 6
уроків в горожанці
учні займалися ще 3 –
4 уроки
в промисловій школі.
В 1937 році
було відкрито дві нові будови народної школи, одна з них називалась чеською
школою, а друга – руською. Ці будови збереглися і до сьогодні, зараз вони є
двома крилами центрального входу в школу.
В «Книзі наказів» від 1948 року читаємо, що вчителями 1 – 4 класів
працювали Гісем О.Й., Меденцій І.І., Скрипинець І.В., Корнієнко (Шенбауер)
Г.І., Ленчик Н.П. Пізніше когорту вчителів-початківців поповнили Данканич І.В.,
Левдер Г.П., Плахотнюк М.Ф., Егрецька Г.О., Явтушенко М.А., ЛавкайГ.Г.,
Туряниця Г.М. Математику, фізику вчила Найченко (Комар) Н.О., історію, географію,
ботаніку, хімію – Горбань Г.Г. При школі працювала бібліотека, де завідуючою була Егрецька Г.О.
Діловодом-рахівником працював Шенбауер М.Р. Завгоспом в той час був Чепинець
М.І., пізніше його замінили Курах В.М., Курах О.І., Долинка Ю.Ю. Школа була семирічною.
Цікавим є ще й
те, що в 1949 році в школі працював гурток художньої самодіяльності (керівник
Туряниця Ольга Іванівна вчителька першого класу), а також драматичний гурток
(керівник Грецька Ганна Омелянівна, вчителька 2-го класу). Пізніше з 1951 року
художньо-літературним гуртком керував вчитель української мови і літератури
Цоклан Ф.І., драматичним гуртком керували Рябенко В.Л. та Хуторна В.Х. Були при
школі і три кабінети: фізики, географії та біології.
В 1978 році був
зведений новий трьохповерховий корпус. З 1979 року в старий корпус основної
школи були переведені початкові класи, які до цього часу навчались в двох малих
школах по вулиці Верховинській. Школа мала добре обладнані російський,
український, математичний, фізичний, хімічний, біологічний, профорієнтаційний
кабінети. На території школи працювали їдальня та буфет. На початку 80-х років
був зданий в експлуатацію новий корпус гуртожитку, крім вихованців гуртожитку в
свій час тут був «нульовий» клас із добре обладнаними класними, ігровими та
спальними кімнатами. В приміщенні гуртожитку до 2004 року працювали і початкові
класи . Гуртожиток було розформовано в 2005 році. В даний час будова передана на баланс
Закарпатського екологічного центру
